Значення в інших словниках
-
наголошений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити. || наголошено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наголошений —
НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наголоси́ти. Наголошений у поезії образ “втраченої дороги” співіснує з потрійним зверненням до Бога, невідступною його присутністю. (із журн.); // наголо́шено, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
-
наголошений —
Наго́лошений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
наголошений —
НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до наголоси́ти; // наголо́шено, безос. присудк. сл. Треба давати рішучу відсіч проявам буржуазної ідеології, усім тим, хто стоїть на заваді її [української культури] розвитку..
Словник української мови в 11 томах