1. Орфографічний словник української мови

наголошений

наголо́шений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголошений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити. || наголошено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наголошений — НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наголоси́ти. Наголошений у поезії образ “втраченої дороги” співіснує з потрійним зверненням до Бога, невідступною його присутністю. (із журн.); // наголо́шено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. наголошений — Наго́лошений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наголошений — НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до наголоси́ти; // наголо́шено, безос. присудк. сл. Треба давати рішучу відсіч проявам буржуазної ідеології, усім тим, хто стоїть на заваді її [української культури] розвитку.. Словник української мови в 11 томах