наголошений
Наго́лошений, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наголошений — наголо́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наголошений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити. || наголошено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наголошений — НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наголоси́ти. Наголошений у поезії образ “втраченої дороги” співіснує з потрійним зверненням до Бога, невідступною його присутністю. (із журн.); // наголо́шено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- наголошений — НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до наголоси́ти; // наголо́шено, безос. присудк. сл. Треба давати рішучу відсіч проявам буржуазної ідеології, усім тим, хто стоїть на заваді її [української культури] розвитку.. Словник української мови в 11 томах