1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наголошений

наголо́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити.

|| наголошено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголошений — наголо́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наголошений — НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наголоси́ти. Наголошений у поезії образ “втраченої дороги” співіснує з потрійним зверненням до Бога, невідступною його присутністю. (із журн.); // наголо́шено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. наголошений — Наго́лошений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наголошений — НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до наголоси́ти; // наголо́шено, безос. присудк. сл. Треба давати рішучу відсіч проявам буржуазної ідеології, усім тим, хто стоїть на заваді її [української культури] розвитку.. Словник української мови в 11 томах