1. Орфографічний словник української мови

наголошення

наголо́шення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголошення — -я, с. Дія за знач. наголосити, наголошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наголошення — НАГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. наголоси́ти. Одним з важливих питань культури нашої усної літературної мови є її нормативність, зокрема нормативність у наголошенні слів (з наук. літ.); Новий роман Стельмаха “Правда і кривда”.. Словник української мови у 20 томах
  3. наголошення — НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК... Словник синонімів української мови
  4. наголошення — НАГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. наголоси́ти, наголо́шувати. Одним з важливих питань культури нашої усної літературної мови є її нормативність, зокрема нормативність у наголошенні слів (Мовозн., XVIII, 1963, 56); Новий роман Стельмаха "Правда і кривда".. Словник української мови в 11 томах