нагота —
НАГОТА́, и, ж. Голе тіло або вигляд, стан голого тіла; голизна. Наготи Старої нічим одягти І витопить зимою хату (Т. Шевченко); Понурив голову в землю отаман, соромлячись наготи своєї перед своїми ж козаками (О. Довженко); Одіссей богосвітлий ..
Словник української мови у 20 томах
нагота —
у всій (свої́й (її́ і т. ін.)) наготі́. Без прикрас, у справжньому вигляді; таким, як є. Факт бунту (селян) .. став перед уявою слухачів у всій наготі (І. Франко); Художник стикається з дійсністю у всій її наготі (Деякі пит. поет. майстерн.).
Фразеологічний словник української мови
нагота —
ГОЛИ́ЗНА́ (відсутність одягу, покриття), НАГОТА́ заст. Перед ним.. стояв Швейк, зовсім голий, цнотливо покриваючи свою голизну милицями (переклад С. Масляка); — Хоч би наготу свою прикрила, — тихо вилаявся дід і обережно, щоб не розбудити, пішов горою (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови
нагота —
НАГОТА́, и, ж. Вигляд, стан голого тіла; голизна. Наготи Старої нічим одягти І витопить зимою хату (Шевч., II, 1953, 195); Понурив голову в землю отаман, соромлячись наготи своєї перед своїми ж козаками (Довж., І, 1958, 250); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
нагота —
Нагота, -ти ж. Нагота. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Словник української мови Грінченка