Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
нагукнути —
нагукну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
нагукнути —
НАГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого. Однокр. до нагу́кувати 2. – Дивіть! Нас перекинув, а сам ще й рюмає! – ще дужче розсердився пан, – Чого лежиш?! – суворо нагукнув він (А. Кримський); [Шинкарка (становить валізи додолу):] – Ага, заждіть, заждіть, я зараз нагукну його (С. Голованівський).
Словник української мови у 20 томах
нагукнути —
КЛИ́КАТИ (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), ПОКЛИКА́ТИ розм., ЗВА́ТИ розм.; ГУКА́ТИ, НАГУ́КУВАТИ (голосно); ВОЛА́ТИ (голосно, просячи допомоги); МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ (просити підійти, роблячи певні знаки рукою...
Словник синонімів української мови
нагукнути —
НАГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до нагу́кувати 2. — Ага, заждіть, заждіть, я зараз нагукну його (Голов., Поезії, 1955, 372).
Словник української мови в 11 томах