нагін

нагі́н

-гону, ч.

1》 Час, нагнаний у дорозі (за руху поїздів, машин і т. ін.).

Їхати з нагоном — їхати, випереджаючи графік.

2》 мисл. Облава з прапорцями, при якій один або кілька загоничів виганяють тварин на стрілків.

Значення в інших словниках

1. нагін — на́гін: наклонность [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. нагін — нагі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. нагін — НАГІ́Н, го́ну, ч. 1. Час, нагнаний у дорозі (при русі поїздів, машин і т. ін.). Нагін запізнень враховується за кожну поїздку (рейс в один кінець) (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. нагін — НАГІ́Н, го́ну, ч. Час, нагнаний у дорозі (при русі поїздів, машин і т. ін.). Поїзд прийшов з нагоном 20 хвилин. ◊ Їхати з наго́ном — їхати, випереджаючи графік.  Словник української мови в 11 томах