нагін
нагі́н
-гону, ч.
1》 Час, нагнаний у дорозі (за руху поїздів, машин і т. ін.).
Їхати з нагоном — їхати, випереджаючи графік.
2》 мисл. Облава з прапорцями, при якій один або кілька загоничів виганяють тварин на стрілків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагін — на́гін: наклонность [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- нагін — нагі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нагін — НАГІ́Н, го́ну, ч. 1. Час, нагнаний у дорозі (при русі поїздів, машин і т. ін.). Нагін запізнень враховується за кожну поїздку (рейс в один кінець) (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- нагін — НАГІ́Н, го́ну, ч. Час, нагнаний у дорозі (при русі поїздів, машин і т. ін.). Поїзд прийшов з нагоном 20 хвилин. ◊ Їхати з наго́ном — їхати, випереджаючи графік. Словник української мови в 11 томах