надвечір'я —
НАДВЕЧІ́Р'Я, я, с. Час перед вечором; початок вечора; надвечірня пора. Стояло чудове надвечір'я. Сонечко щн не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький); Гірські надвечір'я на мальовничих схилах Ала-Тау завжди лагідні і тихі (Т. Масенко).
Словник української мови у 20 томах