надвечір'я

НАДВЕЧІ́Р'Я, я, с.

Час перед вечором; початок вечора; надвечірня пора.

Стояло чудове надвечір'я. Сонечко щн не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький);

Гірські надвечір'я на мальовничих схилах Ала-Тау завжди лагідні і тихі (Т. Масенко).

Значення в інших словниках

1. надвечір'я — надвечі́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. надвечір'я — див. вечір  Словник синонімів Вусика
3. надвечір'я — -я, с. Час перед вечором; початок вечора.  Великий тлумачний словник сучасної мови