надвечірньо
НАДВЕЧІ́РНЬО.
Присл. до надвечі́рній.
Хотілося [Любові Прохорівні] цвісти квіткою, прибираючи надвечірньо теплих барв (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)НАДВЕЧІ́РНЬО.
Присл. до надвечі́рній.
Хотілося [Любові Прохорівні] цвісти квіткою, прибираючи надвечірньо теплих барв (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)