надвечірньо
НАДВЕЧІ́РНЬО.
Присл. до надвечі́рній.
Хотілося [Любові Прохорівні] цвісти квіткою, прибираючи надвечірньо теплих барв (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
НАДВЕЧІ́РНЬО.
Присл. до надвечі́рній.
Хотілося [Любові Прохорівні] цвісти квіткою, прибираючи надвечірньо теплих барв (Іван Ле).