надвечір'я
НАДВЕЧІ́Р'Я, я, с.
Час перед вечором; початок вечора; надвечірня пора.
Стояло чудове надвечір'я. Сонечко щн не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький);
Гірські надвечір'я на мальовничих схилах Ала-Тау завжди лагідні і тихі (Т. Масенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надвечір'я — надвечі́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- надвечір'я — див. вечір Словник синонімів Вусика
- надвечір'я — -я, с. Час перед вечором; початок вечора. Великий тлумачний словник сучасної мови