надвечірній
НАДВЕЧІ́РНІЙ, я, є.
Який буває перед вечором.
Година була надвечірня, закутана в сумерк (О. Кобилянська);
В саду ще тремтливо догоряли останні промені, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)