Великий тлумачний словник сучасної мови

надгороджати

надгороджа́ти

-аю, -аєш, недок., надгородити, -джу, -диш, док., діал.

Нагороджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надгороджати — надгороджа́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. надгороджати — НАДГОРОДЖА́ТИ, аю, а́єш, недок., НАДГОРОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, діал. Нагороджувати. А цариця Веляміна Хоч надгороджала, А все-таки великої Волі не давала (С. Руданський); – За мої заслуги князь надгородив мене землями й лісами в Тухольщині (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. надгороджати — НАДГОРОДЖА́ТИ, аю, а́єш, недок., НАДГОРОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., діал. Нагороджувати. — За мої заслуги князь надгородив мене землями й лісами в Тухольщині (Фр., VI, 1951, 41); Спів скінчився. Молоде товариство надгородило співця плесканням (Л. Укр., III, 1952, 585).  Словник української мови в 11 томах