надибувати

нади́бувати

див. надибати.

Значення в інших словниках

1. надибувати — нади́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надибувати — НАДИ́БУВАТИ див. нади́бати.  Словник української мови у 20 томах
3. надибувати — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. надибувати — НАДИ́БУВАТИ див. надиба́ти.  Словник української мови в 11 томах