надколений

надко́лений

надколотий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до надколоти.

Значення в інших словниках

1. надколений — надко́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надколений — НАДКО́ЛЕНИЙ, НАДКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надколо́ти. Мружачись, Софія взяла зі столу маленький срібний дзвоник, теж десь трохи надколений, і подзвонила (О.  Словник української мови у 20 томах
3. надколений — НАДКО́ЛЕНИЙ, НАДКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мчи. ч. до надколо́ти. Мружачись, Софія взяла зі столу маленький срібний дзвоник, теж десь трохи надколений і подзвонила (Гончар, Таврія, 1952, 137)...  Словник української мови в 11 томах