Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
надовго —
надо́вго прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
надовго —
НАДО́ВГО, присл. На тривалий, довгий час, на великий строк. Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (М. Коцюбинський); Іноді він надовго поринав у такий глибокий роздум, що його будили, як сонного, і тоді він прокидався (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
надовго —
Надо́вго, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
надовго —
НАДО́ВГО, присл. На тривалий, довгий час, на великий строк. Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (Коцюб., II, 1955, 316); Іноді він надовго поринав у такий глибокий роздум, що його будили, як сонного, і тоді він прокидався (Довж., І, 1958, 430).
Словник української мови в 11 томах
надовго —
Надовго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине. ЗОЮР. І. 148.
Словник української мови Грінченка