надомництво

надо́мництво

-а, с.

Виконання виробничого завдання вдома; праця, діяльність надомника.

Значення в інших словниках

1. надомництво — надо́мництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. надомництво — НАДО́МНИЦТВО, ва, с. Організація виробничої або артільної праці, при якій доручена робота виконується вдома. Великого поширення набуло надомництво (з наук.-попул. літ.); Для нормальної праці редактору потрібне надомництво.  Словник української мови у 20 томах