надомник

надо́мник

-а, ч.

Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників.

Значення в інших словниках

1. надомник — надо́мник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. надомник — НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену підприємством або артіллю роботу вдома. Майстрами різьблення по дереву в західних областях є чоловіки.  Словник української мови у 20 томах
3. надомник — НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників.  Словник української мови в 11 томах