НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома.
Праця надомників.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
надомник —
надо́мник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
надомник —
-а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надомник —
НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену підприємством або артіллю роботу вдома. Майстрами різьблення по дереву в західних областях є чоловіки.
Словник української мови у 20 томах