надомник

НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома.

Праця надомників.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надомник — надо́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. надомник — -а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надомник — НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену підприємством або артіллю роботу вдома. Майстрами різьблення по дереву в західних областях є чоловіки. Словник української мови у 20 томах