надомник
НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома.
Праця надомників.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надомник — надо́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- надомник — -а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надомник — НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену підприємством або артіллю роботу вдома. Майстрами різьблення по дереву в західних областях є чоловіки. Словник української мови у 20 томах