1. Словник української мови у 20 томах

надомник

НАДО́МНИК, а, ч.

Робітник, що виконує доручену підприємством або артіллю роботу вдома.

Майстрами різьблення по дереву в західних областях є чоловіки. Вони працюють переважно в майстернях артілей і в незначній кількості – у домашніх умовах як надомники (з наук. літ.);

Для широкого залучення до килимарського виробництва народних майстрів значною мірою використовується праця надомників (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надомник — надо́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. надомник — -а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надомник — НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників. Словник української мови в 11 томах