надомний
НАДО́МНИЙ, а, е.
Який працює, виконує доручену роботу вдома.
Надомний працівник;
// Виконуваний вдома.
Надомна робота – справа не нова (з газ.);
// Пов'язаний з працею вдома.
Треба ширше застосовувати надомні форми праці (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me