надомник

надо́мник

-а, ч.

Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надомник — надо́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. надомник — НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену підприємством або артіллю роботу вдома. Майстрами різьблення по дереву в західних областях є чоловіки. Словник української мови у 20 томах
  3. надомник — НАДО́МНИК, а, ч. Робітник, що виконує доручену йому роботу вдома. Праця надомників. Словник української мови в 11 томах