надомництво

НАДО́МНИЦТВО, ва, с.

Організація виробничої або артільної праці, при якій доручена робота виконується вдома.

Великого поширення набуло надомництво (з наук.-попул. літ.);

Для нормальної праці редактору потрібне надомництво. Якщо вдома є умови для праці, то денну норму можна зробити за три години і набагато якісніше (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надомництво — надо́мництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надомництво — -а, с. Виконання виробничого завдання вдома; праця, діяльність надомника. Великий тлумачний словник сучасної мови