Великий тлумачний словник сучасної мови

надпиляний

надпи́ляний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до надпиляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надпиляний — надпи́ляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. надпиляний — НАДПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надпиля́ти. Солдати наливали горрілку в кухлики з щойно надпиляної гільзи (із журн.); // надпи́ляно, безос. пред. Трос біля стовпа було надпиляно (М. Трублаїні); // у знач. прикм. Іноді брався Родим до іншої роботи.  Словник української мови у 20 томах
  3. надпиляний — Надпи́ляний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)