надпливати

надплива́ти

-аю, -аєш, недок., надпливти і надплисти, -иву, -ивеш, док., розм.

1》 Пливучи, досягати якого-небудь місця; припливати.

|| перен. Легко і плавно наближатися.

2》 перен. Мимовільно виникати, з'являтися.

Значення в інших словниках

1. надпливати — надплива́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. надпливати — НАДПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДПЛИВТИ́, НАДПЛИСТИ́, иву́, иве́ш, док., розм. 1. Пливучи, досягати якого-небудь місця; припливати. Ріка та сама, але її хвилі, кожна краплина вічно інша надпливає...  Словник української мови у 20 томах
3. надпливати — НАДПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДПЛИВТИ́ і НАДПЛИСТИ́, иву́, иве́ш, док., розм. 1. Пливучи, досягати якого-небудь місця; припливати. Ріка та сама, але її хвилі, кожна краплина вічно інша надпливає… (У. Кравч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах