Великий тлумачний словник сучасної мови

надпліччя

надплі́ччя

-я, с.

Частина тіла, що міститься вище плечей, між плечима і шиєю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надпліччя — надплі́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. надпліччя — НАДПЛІ́ЧЧЯ, я, с. Частина тіла, що міститься вище плечей, між плечима і шиєю. Від плечового суглоба [Орлюка] гангрена поплазувала вже через надпліччя до шиї (О. Довженко); Брунатна вельветова сорочка навпіл розідрана.  Словник української мови у 20 томах
  3. надпліччя — НАДПЛІ́ЧЧЯ, я, с. Частина тіла, що міститься вище плечей, між плечима і шиєю. Від плечового суглоба [Орлюка] гангрена поплазувала вже через надпліччя до шиї (Довж., І, 1958, 319).  Словник української мови в 11 томах