Великий тлумачний словник сучасної мови

надрубувати

надру́бувати

-ую, -уєш, недок., надрубати, -аю, -аєш, док., перех.

Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надрубувати — надру́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надрубувати — див. рубати  Словник синонімів Вусика
  3. надрубувати — НАДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця. Надрубати дерево.  Словник української мови у 20 томах
  4. надрубувати — НАДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРУ́БАТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця.  Словник української мови в 11 томах
  5. надрубувати — Надрубувати, -бую, -єш сов. в. надруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. О. 1862. V. 82. 2) Надсѣкать, надсѣчь.  Словник української мови Грінченка