надрубувати

Надрубувати, -бую, -єш

сов. в. надруба́ти, -ба́ю, -єш, гл.

1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. О. 1862. V. 82.

2) Надсѣкать, надсѣчь.

Значення в інших словниках

1. надрубувати — надру́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надрубувати — див. рубати  Словник синонімів Вусика
3. надрубувати — -ую, -уєш, недок., надрубати, -аю, -аєш, док., перех. Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надрубувати — НАДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця. Надрубати дерево.  Словник української мови у 20 томах
5. надрубувати — НАДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРУ́БАТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця.  Словник української мови в 11 томах