1. Словник української мови Грінченка

надрубувати

Надрубувати, -бую, -єш

сов. в. надруба́ти, -ба́ю, -єш, гл.

1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. О. 1862. V. 82.

2) Надсѣкать, надсѣчь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надрубувати — надру́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надрубувати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  3. надрубувати — -ую, -уєш, недок., надрубати, -аю, -аєш, док., перех. Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надрубувати — НАДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця. Надрубати дерево. Словник української мови у 20 томах
  5. надрубувати — НАДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРУ́БАТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розрубувати або підрубувати трохи, не до кінця. Словник української мови в 11 томах