надсильний

надси́льний

-а, -е.

Який перевищує сили, можливості кого-, чого-небудь.

|| Дуже важкий, непідсильний.

Значення в інших словниках

1. надсильний — Понад сили; ненастанний — безперервний, (реґіоналізм) Ненастанна та зовсім ненадсильна праця, [ЗБ 60]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. надсильний — надси́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. надсильний — див. сильний  Словник синонімів Вусика
4. надсильний — НАДСИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який перевищує сили, можливості кого-, чого-небудь. Він і справді був дуже втомлений; ноги під ним тряслися від довгого і надсильного ходу (І.  Словник української мови у 20 томах
5. надсильний — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. надсильний — НАДСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який перевищує сили, можливості кого-, чого-небудь. Він і справді був дуже втомлений; ноги під ним тряслися від довгого і надсильного ходу (Фр.  Словник української мови в 11 томах