Великий тлумачний словник сучасної мови

надточений

надто́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до надточити I.

|| надточено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надточений — надто́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. надточений — НАДТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надточи́ти¹. Катруся .. споглядала на запинані ґудзиками рукавці сорочки, котрі на неї були закороткі, та на надточену майже від колін спідничку (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах
  3. надточений — Надто́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. надточений — НАДТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надточи́ти¹. Катруся.. споглядала на запинані гудзиками рукавці сорочки, котрі на неї були закороткі, та на надточену майже від колін спідничку (Кобр., Вибр., 1954, 87).  Словник української мови в 11 томах