надточений

НАДТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надточи́ти¹.

Катруся.. споглядала на запинані гудзиками рукавці сорочки, котрі на неї були закороткі, та на надточену майже від колін спідничку (Кобр., Вибр., 1954, 87).

Значення в інших словниках

1. надточений — надто́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надточити I. || надточено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надточений — НАДТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надточи́ти¹. Катруся .. споглядала на запинані ґудзиками рукавці сорочки, котрі на неї були закороткі, та на надточену майже від колін спідничку (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах
4. надточений — Надто́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)