Великий тлумачний словник сучасної мови

надувальник

надува́льник

-а, ч.

Той, хто надуває що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надувальник — надува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. надувальник — НАДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто надуває що-небудь. У Софії Київській, крім органу, органіста і двох надувальників (надували повітря в хутра), на фресці ще зображені музиканти зі струнними і духовими інструментами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. надувальник — НАДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто надуває що-небудь.  Словник української мови в 11 томах