надхмар'я —
НАДХМА́Р'Я, я, с., поет. Надхмарний простір, надхмарна височінь. Ти [народ] завойовуєш надхмар'я, Вогонь ти крешеш із води, Викохуєш у Заполяр'ї Землі південної плоди (М. Рильський); Есмінці на морі, В надхмар'ї мотори – Усе це твої, комсомоле, труди (П. Дорошко).
Словник української мови у 20 томах