надхмар'я

НАДХМА́Р'Я, я, с., поет.

Надхмарний простір, надхмарна височінь.

Ти [народ] завойовуєш надхмар'я, Вогонь ти крешеш із води, Викохуєш у Заполяр'ї Землі південної плоди (М. Рильський);

Есмінці на морі, В надхмар'ї мотори – Усе це твої, комсомоле, труди (П. Дорошко).

Значення в інших словниках

1. надхмар'я — надхма́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. надхмар'я — див. небо  Словник синонімів Вусика
3. надхмар'я — -я, с., поет. Надхмарний простір, надхмарна височінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови