Великий тлумачний словник сучасної мови

назавше

наза́вше

присл., розм.

Те саме, що назавжди.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. назавше — наза́вше прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. назавше — НАЗА́ВШЕ, присл., розм. Те саме, що наза́вжди́. Ніколи, ніколи не хочу я вдруге такої хвилини пережити, як того ранку, коли ми розсталися назавше (О. Кобилянська); Наче моторошний сон, врізалась йому в серце назавше ота перша його дитяча зустріч із степовим крилатим розбійником [орлом] (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. назавше — НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм.  Словник синонімів української мови
  4. назавше — НАЗА́ВШЕ, присл., розм. Те саме, що наза́вжди. Ніколи, ніколи не хочу я вдруге такої хвилини пережити, як того ранку, коли ми розсталися назавше (Коб.  Словник української мови в 11 томах
  5. назавше — Назавше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.  Словник української мови Грінченка