Великий тлумачний словник сучасної мови

назволікати

назволіка́ти

-аю, -аєш, док., перех., розм.

Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. назволікати — назволіка́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. назволікати — НАЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості. Розвідка назволікала "язиків".  Словник української мови в 11 томах
  3. назволікати — Назволіка́ти, -ка́ю, -єш гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.  Словник української мови Грінченка