назволікати

НАЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості.

Розвідка назволікала "язиків".

Значення в інших словниках

1. назволікати — назволіка́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. назволікати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назволікати — Назволіка́ти, -ка́ю, -єш гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.  Словник української мови Грінченка