1. Словник української мови в 11 томах

назволікати

НАЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості.

Розвідка назволікала "язиків".

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назволікати — назволіка́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. назволікати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назволікати — Назволіка́ти, -ка́ю, -єш гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто. Словник української мови Грінченка