назволікати
Назволіка́ти, -ка́ю, -єш
гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назволікати — назволіка́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- назволікати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назволікати — НАЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості. Розвідка назволікала "язиків". Словник української мови в 11 томах