назволікати

назволіка́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назволікати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. назволікати — НАЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Доставити, притягнути, привести в якій-небудь кількості. Розвідка назволікала "язиків". Словник української мови в 11 томах
  3. назволікати — Назволіка́ти, -ка́ю, -єш гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто. Словник української мови Грінченка