наздогад

наздога́д

навздогад, присл.

1》 Без точного знання, без певності; догадуючись про що-небудь; наугад.

2》 Надіючись на сприятливу, добру нагоду; як пощастить; навмання, абияк.

Значення в інших словниках

1. наздогад — наздога́д прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наздогад — Навдогад, навманяки, навтямки, надогад, наобиняки, натабе, натяки Фразеологічні синоніми: вдогади Приповідки: Наздогад буряків, щоб дали капусти. Це вже бали, щоб йому дали!  Словник синонімів Вусика
3. наздогад — НАЗДОГА́Д, НАВЗДОГА́Д, присл. 1. Точно не знаючи чого-небудь, догадуючись про щось. – Це якась панія, – сказала одна дівка наздогад (І. Нечуй-Левицький); – Знаю, добре знаю, хто в тебе в економії хвостом вертить! – наздогад кидає жінка.  Словник української мови у 20 томах
4. наздогад — наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..  Фразеологічний словник української мови
5. наздогад — НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм.; НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́ розм., НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм.  Словник синонімів української мови
6. наздогад — Наздога́д, присл. = надога́д  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. наздогад — НАЗДОГА́Д, НАВЗДОГА́Д, присл. 1. Без точного знання, без певності; догадуючись про що-небудь; наугад. — Це якась панія, — сказала одна дівка наздогад (Н.-Лев., II, 1956, 100); Дорогою проїхала підвода. Якийсь незнайомий селянин заговорив до нього.  Словник української мови в 11 томах
8. наздогад — Наздогад нар. = надогад.  Словник української мови Грінченка