найгірший

найгі́рший

-а, -е.

1》 Найвищ. ст. до поганий 1-6).

2》 Те саме, що найбільший.

Значення в інших словниках

1. найгірший — найгі́рший прикметник, найвищий ступінь  Орфографічний словник української мови
2. найгірший — [найг’іршией] м. (на) -шому/-ш'ім, мн. -ш'і  Орфоепічний словник української мови
3. найгірший — НАЙГІ́РШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до пога́ний 1–6. Господар найгіршою пашею годував ослюка (Л. Мартович); – І нічого страшного .. і, – ще лагідніше казала вчителька, – душею він добрий, і в школі зовсім не найгірший... (О.  Словник української мови у 20 томах
4. найгірший — НАЙГІ́РШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до пога́ний 1 — 6. Господар найгіршою пашею годував ослюка (Март., Тв., 1954, 183); — І нічого страшного..  Словник української мови в 11 томах