Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
накипілий —
накипі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
накипілий —
НАКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до накипі́ти 3. Він шукав за що-небудь причепитися, вилаятись, зірвати на кому-небудь своє накипіле зло (Панас Мирний); Очі всім стають круглими, дикими, повними жаху й накипілої люті (В.
Словник української мови у 20 томах
накипілий —
Накипі́лий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
накипілий —
НАКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до накипі́ти 2. Він шукав за що-небудь причепитися, вилаятись, зірвати на кому-небудь своє накипіле зло (Мирний, III, 1954, 54).
Словник української мови в 11 томах
накипілий —
Накипілий, -а, -е Накипѣвшій.
Словник української мови Грінченка