накликаний

накли́каний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до накликати.

|| накликано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. накликаний — накли́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. накликаний — НАКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накли́кати. Були вони [слова] такі неясні, як і [[накликані]] негаданим повідомленням почуття, що поступово напливали на парубка й опанували все його єство (І. Нижник); – Ви, Заверталюк? Верховод? Чилий?...  Словник української мови у 20 томах
3. накликаний — НАКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накли́кати. — Ви, Заверталюк? Верховод? Чилий? — Допитливо позирав на кождого директор. Накликані осміхалися. — Ні, — коротко одповідали стиха (Вас., І, 1959, 245); // накликано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах