Великий тлумачний словник сучасної мови

накликувати

накли́кувати

-ую, -уєш, недок., діал.

1》 Накрикувати, покрикувати.

2》 Закликати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. накликувати — накли́кувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. накликувати — див. кликати  Словник синонімів Вусика
  3. накликувати — НАКЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. Накрикувати, покрикувати. А відходячи накликував [Тодорика] ще, сміючися: “Парасинко, я навчу тебе всього, чого ти не вмієш! Чуєш? Усього, аби ти знала!..” (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. накликувати — ВИГУ́КУВАТИ (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), ГУКА́ТИ, ВИКРИ́КУВАТИ, ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКЛИКА́ТИ, ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ВИКЛИКА́ТИ, ОКРИ́КУВАТИ рідше, ОКРИКА́ТИ рідше...  Словник синонімів української мови
  5. накликувати — НАКЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. Накрикувати, покрикувати. А відходячи накликував [Тодорика] ще, сміючися: "Парасинко, я навчу тебе всього, чого ти не вмієш! Чуєш? Усього, аби ти знала!.." (Коб.  Словник української мови в 11 томах